За 2020 рік було відкрито 12 нових ринків, погоджено 35 експортних сертифікатів та пройдено 2 аудити ЄС щодо системи оцінки державного контролю за виробництвом риби та рибних продуктів, м’яса птиці та продуктів з нього. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька сьогодні, 2 березня, під час публічного звіту про роботу Служби за 2020 рік.
За словами Владислави Магалецької, протягом 2020 року активно проводилася робота по відкриттю 100 нових ринків на шести континентах. «Мова йде як про традиційних зовнішньоекономічних партнерів України – ЄС, Китай, США, Індію, так і про менш освоєні українськими експортерами ринки – Мексики, Австралії, Бразилії, Анголи тощо», – зазначила Голова Держпродспоживслужби.
Окрім того, протягом 2020 року велася робота з укладення міжнародних договорів у сферах санітарних та фітосанітарних заходівта захисту споживачів з такими країнами: Бразилією, Алжиром, Індонезією, В’єтнамом, Іраном, Молдовою, Узбекистаном, Сербією, Ліваном, Грецією, Німеччиною, Швецією та Грузією.
Було підготовлено до підписання та отримано дозвіл Кабінету Міністрів України на підписання Угоди між Держпродспоживслужбою та Міністерством сільського господарства, лісництва і водних ресурсів Республіки Північна Македонія про співробітництво у сфері карантину та захисту рослин.
Сьогодні продовжується робота з міжнародними партнерами щодо розширення збуту по різних товарних позиціях, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.
Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн експортерів.
З 1 січня 2021 року розпочалося подання декларацій за 2020 рік особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18)» державні службовці, інші суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Нагадуємо, що НАЗК забезпечує роботу спеціальних сервісів та секторів, які допомагають заповнити декларацію легше та швидше:
• зателефонувати до контакт-центру НАЗК +380442000694 (консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00);
• ознайомитися з роз’ясненнями за посиланням: https://bit.ly/3jxbkSu;
• знайти відповіді на сторінці Офісу розбудови доброчесності, скориставшись спеціальним хештегом #деклараціяпорозділах: https://www.fb.com/prosvita.nazk;
• скористатися пошуком за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: https://bit.ly/2LQ6QKf;
• написати за електронною адресою support@nazk.gov.ua стосовно технічних питань.
Держпродспоживслужба розширить перелік лабораторій, у яких здійснюються дослідження карантинних організмів у картоплі вітчизняних виробників. Про це 24 лютого повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час XI Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства.
Збільшення кількості лабораторій допоможе українським виробникам картоплі наростити експорт. Зараз дослідження за повним переліком карантинних організмів проводяться лише в Житомирській та Чернігівській лабораторіях. Є домовленість про посилення лабораторій ще у Херсонській, Львівській, Волинській та Тернопільській областях.
«Ми вже робимо все залежне від Держпродспоживслужби, й надалібудемо максимально сприяти експорту продукції українських виробників», – зазначила Владислава Магалецька.
Голова Держпродспоживслужби розповіла що в Україні зростає кількість ділянок, які є вільними від карантинних організмів. Фахівці зафіксували, що з 2018 по 2020 рік вдвічі була збільшена площа ділянок – місць вирощування промислової картоплі, вільних від шкідливих організмів. Так, у 2018 році в Україні було 37 таких ділянок площею 1036,5 га, а в 2020 році – вже 65 ділянок площею 2181,8 га.
Значно покращились й показники, які стосуються поширення карантинних організмів, щодо яких встановлено карантинний режим. Це картопляна міль (площа зараження зменшилась вдвічі – з 1575 га в 2018 році до 706 га в 2020 році), рак картоплі (площа зараження зменшилась з 2411 га в 2018 році до 2229 га в 2020 році), бура гниль картоплі (відбулось зниження площі зараження з 183 га в 2019 році до 113 га в 2020 році) та золотиста картопляна нематода (площа зараження зменшилась з 4277 га в 2018 році до 3569 га в 2020 році). Завдяки проведеним заходам по всіх цих організмах у 2020 році відбулось часткове скасування карантинних режимів.
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн експортерів.
Держпродспоживслужба проведе перевірку для з’ясування причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику «Асканія-Нова», про який стало відомо сьогодні, 23 лютого.
«На жаль, знову надійшли тривожні новини з Асканії-Нова. У заповіднику друга масова загибель птахів, – розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Фахівці Держпродспоживслужби виявили на території дендропарку та озер 187 трупів птахів. В основному це качки двох видів, а також воронові».
Наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. На місце події відряджено першого заступника Голови Держпродспоживслужби Владислава Седика. «Будемо розбиратися у ситуації прямо на місці», – підкреслила Владислава Магалецька.
За результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.
Нагадаємо, раніше у січні на території заповідника «Асканія-Нова» знайшли мертвими 218 сірих журавлів, занесених до Червоної книги України. За попередніми даними, птахи загинули від набряку легень внаслідок отруєння високотоксичною речовиною.
Україна та Ефіопія погодили форму сертифіката здоров’я на експорт з столових яєць, призначених для споживання людиною. Компетентні органи обох країн узгодили відповідний документ 22 лютого. Це означає, що українські виробники столових яєць отримали можливість експортувати свою продукцію до Ефіопії.
«Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу ми розширюємо географію експорту продукції нашої держави, і зі свого боку робимо все можливе для підтримки іміджу нашої країни як надійного торговельного партнера»,- зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Держпродспоживслужба також працює над відкриттям ринків інших африканських країн для експорту столових яєць та яєчної продукції. У цьому списку: Гана, Марокко, Алжир, Ангола та Південно-Африканська республіка.
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн експортерів.
Держпродспоживслужба в співпраці з громадською спілкою «Асоціація виробників України» найближчим часом проведе аналіз якості побутової техніки, представленої на споживчому ринку України. Про це 18 лютого домовились Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з директором ГО «Асоціація виробників України» Анатолієм Кулебою.
Під час зустрічі Владислава Магалецька та Анатолій Кулеба підписали меморандум про співпрацю між Держпродспоживслужбою та Асоціацією, який передбачає об’єднання зусиль з тим, щоб унеможливити продаж в Україні неякісної побутової техніки.
«Захист споживачів є одним з найважливіших пріоритетів в роботі Держпродспоживслужби, – зазначила Владислава Магалецька. – Ми фіксуємо велику кількість звернень споживачів стосовно якості саме непродовольчих товарів, тому посилюватимемо цей напрямок роботи. Адже якість та безпечність товарів – це, перш за все, здоров’я наших громадян».
Нагадаємо, раніше Держспоживслужба повідомила, що найбільша кількість звернень, скарг та заяв від громадян з питань захисту споживачів у 2020 році стосувалась саме якості непродовольчих товарів.
17-19 лютого проходить онлайн-виставка BIOFACH eSpecial 2021, яка зібрала більше 1300 експонентів із 83 країн.
Український національний павільйон ORGANIC UKRAINE BUSINESS HUBна BIOFACH eSpecial 2021 представляє ГС «Органічна Україна» за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”. Партнерами у підготовці Українського національного павільйону є швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» та «Офіс з просування експорту України».
Під час відкриття відбулось активне обговорення проблем та перспектив розвитку органічного сектору в Україні.
«Ми започаткували багато органічних проєктів. Слід згадати ринок ягід, проєкт, який ми проініціювали з Бернським університетом і який торкнувся саме виробництва та експорту наших органічних ягід і плодів. Я дуже пишаюся, що цю частину ринку я змогла підтримати і відкрити»,– зазначила Владислава Магалецька.
На павільйоні BIOFACH eSpecial 2021 об’єдналися 22 провідні українські компанії, які пропонують:
• 200+ органічних продуктів,
• 60+ біо-препаратів для відновлення ґрунту, захисту рослин та живлення,
• 10+ спеціалізованих послуг для розвитку органічного ринку.
У 2021 році ORGANIC UKRAINE BUSINESS HUB за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”, є ексклюзивним партнером найбільшої органічної виставки в світі. Це серйозна конкурентна перевага для учасників. Команда ГС «Органічна Україна» є організатором Українського національного павільйону і успішно трансформує виклики в можливості – онлайн формат, сильний е-маркетинг, увага всього світу до наших органічних компаній. Ми тут, щоб робити реальні зміни і будувати органічне майбутнє.
«Приємно констатувати, що у ХХІ сторіччі, завдячуючи діджиталізації, у нас є можливість використовувати такі діджитал-платформи, цифрові кімнати, бути постійно онлайн та на зв’язку. Я дуже радію, що це дає нам можливість більш ефективно використовувати наш час»,– додала Владислава Магалецька.
Уже в 2023 році усі санітарно-епідеміологічні висновки надаватимуться в електронному форматі. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька 16 лютого, під час виступу в рамках публічного обговорення проекту Національної економічної стратегії – 2030.
Щороку Держпродспоживслужба видає декілька десятків тисяч висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Голова Держпродспоживслужби наголосила, що перевести їх в електронний формат – одне з пріоритетних завдань.
«Основний напрям для нашої роботи сьогодні – це максимальна діджиталізація процесів, зазначила Владислава Магалецька. – Від цього залежить дуже багато, починаючи від покращення бізнес-клімату, закінчуючи підвищенням рівня якості продукції та створення дійсно ефективної системи взаємодії по лінії «держава – бізнес- споживач».
Серед інших ініціатив з діджиталізації Голова Держпродспоживслужби окреслила наступні:
Переважну більшість цих ініціатив заплановано втілити у найближчі три роки.
9 лютого, відбулось засідання Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації за участю Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької.
У зустрічі також взяли участь – заступниця голови Ольга Шевченко та заступник по діджиталізації Анатолій Вовнюк.
Були проговорені важливі питання, що хвилювали бізнес.
Відтак, була обговорена ситуація з експортом птиці. Було вкотре наголошено на важливості подальшої тісної співпраці з міжнародними партнерами. Також, були порушені питання проведення досліджень щодо Ку-лихоманки у великої рогатої худоби в Україні за підтримки бізнесу, розблокування та звершення процедури перереєстрації кокцидіостатиків та можливість скасування обов’язковості проведення тесту на нешкідливість для імунобіологічних препаратів в Україні згідно практики ЄС та заміни його на гарантійні листи від компаній-виробників вакцин.
Окрему увагу приділили темі діджиталізації процесів реєстрації ветеринарних лікарських засобів та отримання погодження на ввезення зразків для проведення реєстраційних досліджень.
«Діджіталізація – це основна реформа, яку я маю впровадити в Службі. Вважаю, що створення зручних та сучасних сервісів зможе спричинити мультиплікативний ефект і значно полегшити ведення бізнесу», – зауважила Владислава Магалецька.
У свою чергу, заступник Голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації назвав основні пріоритети в напрямку ділжиталізації:
⁃ діджиталізація процесів реєстрації ветеринарних препаратів, ⁃ створення особистих кабінетів операторів ринку ветеринарних препаратів, ⁃ оцифрування процедури реєстрації кормових добавок ⁃ електронне ведення державного реєстру кормових добавок.
На завершення, учасники зустрічі домовились про подальші дії, а Владислава Магалецька закликала усіх учасників долучатися до цифровізації Служби та подякувала за співпрацю.
Питання запобігання обігу фальсифікованої продукції, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення обговорювались сьогодні, 5 лютого, під час наради, яка проходила за участю Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, її заступників, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, Голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської та голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислави Миронової.
Під час зустрічі були позитивно відзначені проміжні результати проєкту «СТОП Фальсифікат» та підкреслена необхідність об’єднання зусиль з метою захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.
Так, були визначені першочергові завдання, серед яких:
· розробка спільної стратегії пошуку недобросовісних виробників фальсифікованих харчових продуктів;
· продовження роботи з удосконалення діючого законодавства з метою підвищення ефективності боротьби з фальсифікатом;
· організація виявлення фальсифікаторів та порушників харчового законодавства через системи термінових повідомлень із залученням підрозділів Національної поліції;
· створення спільної комісії та проведення додаткових досліджень якості та безпечності різних видів харчових продуктів, особливо молочних та м’ясних, де існує найбільший відсоток фальсифікації;
· проведення рейдів спільно з відповідними підрозділами Національної поліції в місцях стихійної торгівлі з метою вилучення та послідуючого проведення розслідування походження товару, лабораторного аналізу його складу, походження поліграфії зовнішнього пакування тощо.
Учасники наради підкреслили, що всі заходи мають бути прозорими, а отримані результати – доведені до громадськості.
