Розширення географії експорту харчових продуктів, приєднання України до системи HUB для обміну електронними фітосанітарними сертифікатами, імпорт харчових та дієтичних добавок, боротьба з фальсифікацією харчових продуктів. Такі пріоритетні напрямки співпраці були визначені спільно Держпродспоживслужбою та Американською торговельною палатою в Україні (Палата).
Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголосила, що постійна комунікація та діалог дозволяють Службі краще допомагати бізнесу.
«Я вдячна Американській торговельній палаті за спільну роботу та можливість відкритого обговорення актуальних для бізнес-спільноти питань. Держпродспоживслужба докладатиме максимальних зусиль для вирішення пріоритетних завдань, які ми обговорюємо з Палатою, розвитку міжнародної співпраці та створення сприятливого бізнес-клімату в Україні», – підкреслила Владислава Магалецька.
Протягом останніх шести місяців члени Комітетів Палати з питань агропромислового комплексу, насінництва, харчової промисловості, споживчих товарів, роздрібної торгівлі та електронної комерції, телекомунікацій неодноразово зверталися до Держпродспоживслужби з проблемними питаннями, які в них виникали.
«Хочемо відзначити професійний підхід та змістовний зворотній зв’язок щодо низки проблемних питань та, зокрема, шляхів їх вирішення. Сподіваємося, що двостороння комунікація та оперативне реагування у межах відповідної компетенції, а також спільне напрацювання дієвих механізмів регулювання у рамках відповідних робочих груп допоможе підтримати компанії та сприятиме покращенню умов для ведення бізнесу», – наголосив Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
Розвиток української економіки та підтримка бізнесу є важливими завданнями в роботі Держпродспоживслужби.
25 березня 2021 року Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні в особі керівника Владислава ЧАБАНА і Одеський державний аграрний університет в особі ректора Михайла БРОШКОВА підписали Меморандум про співробітництво та об’єднання зусиль з популяризації фахової науково-практичної підготовки та підвищення конкурентоспроможності випускників.
Меморандумом передбачається тривала співпраця, яка буде направлена не тільки на працевлаштування, але й на оптимізацію освітніх програм напряму підготовки 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза». Спільна робота сприятиме здобуттю додаткових професійних умінь та навичок, підвищенню кваліфікації шляхом організації проходження студентами Університету виробничої та навчальної практик, а також стажування за фахом.
Товарообіг між Україною та Узбекистаном торік збільшився на 30%, попри карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19. Про це, зокрема, йшла мова під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим.
Двостороння співпраця між країнами здійснюється за багатьма товарними позиціями: цукор, плодоовочева продукція, горіхи, борошно, велика рогата худоба тощо. Саме Узбекистан став першою країною, куди Україна стала завозити нетелів.
«Узбекистан є важливим торговельним партнером України, з яким ми перебуваємо в постійному діалозі, – зазначила Владислава Магалецька. – Сьогодні ми обговорили поглиблення співпраці та визначили напрями нашої подальшої взаємодії».
Під час зустрічі було обговорено необхідність застосування міжнародних стандартів в рамках міжнародної торгівлі, а також підписання Угоди в сфері карантину рослин. Крім того, сторони домовились започаткувати обмін досвідом між спеціалізованими ветеринарними ВНЗ для навчання фахівців.
31 березня закінчується перехідний період, запроваджений у зв’язку з виходом Великобританії зі складу Європейського Союзу. Поки ж двостороння торгівля здійснюється за формами ветеринарних сертифікатів, погодженими раніше між Україною та ЄС. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька 16 березня під час британсько-українського вебінару з агробізнесу «Можливості внеску України у продовольчу безпеку Великої Британії».
«Після Brexit ми наново погоджуємо угоди та сертифікати для здійснення двосторонньої торгівлі з Великою Британією, – розповіла Владислава Магалецька. – Працюємо для того, щоб бізнес обох країн мав необхідні експортні та імпортні можливості, а споживачі – доступ до якісних товарів».
Сьогодні право експорту продукції на територію Європейського Союзу мають 362 українських підприємства (155 підприємств-виробників продукції, призначеної для споживання людиною, та 207 підприємств-виробників нехарчової продукції).
Держпродспоживслужба та DEFRA (Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії) уже взаємно визнали переліки українських та британських підприємств, які мають право здійснювати експортно-імпортні операції.
«Ми сподіваємося, що як виробники української продукції, так і виробники Великої Британії зможуть працювати на основі паритету», – підкреслила Магалецька.
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.
17 березня Європейський Союз визнав зонування України за високопатогенним грипом птиці. Це надзвичайно важливо для українських експортерів. Бо фахівці фіксували випадки високопатогенного грипу птиці на території України. Рішення ЄС почне діяти з 20 березня.
«Визнання зонування дасть Україні змогу відновити торгівлю з ЄС продукцією птахівництва. Це відбудеться навіть з урахуванням того, що досі діють карантинні обмеження в зонах, де були випадки хвороби, і постачати безпечну продукцію з неінфікованих зон – розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Це були непрості та тривалі перемовини, але нам це вдалося. Дякую всім та вітаю всіх причетних».
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.
Єдва роки, щоб підготувати країну до європейських стандартів у галузі ветеринарії. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після підписання Президентом Володимиром Зеленським Закону «Про ветеринарну медицину».
«Це надзвичайно важливий і потрібний Закон, бо він наблизить наш бізнес до європейських ринків, а з іншого боку відкриє шлях європейським інвестиціям в аграрний сектор української економіки, – зазначила Владислава Магалецька. – Запровадження європейських норм – це виклик для нас. Тож ми вже зараз починаємо підготовку до впровадження положень закону, який має змінити величезну кількість процесів в галузі тваринництва. Впевнена, що наші фахівці впораються із цим завданням».
Законом «Про ветеринарну медицину» враховуються вимоги більше ніж десяти актів законодавства Європейського Союзу та створюється підґрунтя для подальшої імплементації ще кількох десятків актів законодавства ЄС. Він передбачає удосконалення діючої системи ветеринарно-санітарних заходів та спрощення умов для ведення бізнесу, що в перспективі матиме позитивний ефект для української економіки. Закон вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.
Впровадження закону сприятиме покращенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищенню ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, покращенню умов господарювання в галузі тваринництва, нарощенню експорту живих тварин, продуктів тваринного походження та ветеринарних препаратів з України.
Пріоритетними у роботі Держпродспоживслужби є захист як інтересів держави, так і бізнесу та кожного споживача.
Це свято відзначається у річницю виступу президента США Джона Ф. Кеннеді в Конгресі в 1961 році.
✍🏻 У виступі були сформовані чотири основних права споживача:
✔️ право на безпеку;
✔️ право на інформацію;
✔️ право на вибір і право бути почутим.
📃 Вони пізніше лягли в основу Закону про захист прав споживачів.
Таїланд зацікавлений імпортувати українські корма. Про це Держпродспоживслужбу проінформувало Посольство України у цій країні.
Для допуску товарів на свої ринки, Міністерство сільського господарства та кооперативів Таїланду має оцінити українську систему державного контролю виробництва тваринних білків. А також – проінспектувати безпосередньо самі підприємства на предмет дотримання тайського законодавства та вимог.
За оцінками, тайський харчовий ринок щороку зростає на 2-3%, відповідно, зростає потреба у кормовій продукції для свійських тварин, передусім курей та свиней.
«Таїланд – одна з багатьох країн, із якими ми співпрацюємо, – зазначає Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Щодо тваринного білка, цей напрямок співпраці дуже перспективний, оскільки Таїланд входить до четвірки найбільших експортерів курятини в світі, причому щороку обсяги експорту зростають, а з ними і потреба в імпорті кормів та тваринних білків».
Зараз Держпродспоживслужба та Посольство України в Таїланді працюють над організацією візиту тайської делегації задля завершення всіх формальних процедур. Втім, через пандемію Covid-19 тайська сторона ще узгоджує точні дати такого візиту.
Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у підвищенні ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.
Україна та Японія погодили форму сертифіката для сирого молока та молочних продуктів від парнокопитних тварин. Це означає, що українські виробники зможуть продавати молоко в Японію.
«Продовжуємо працювати в напрямку розширення співробітництва з нашими міжнародними партнерами, – розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Це дуже добра новина для українських виробників, зацікавлених у експорті сирого молока та молочних продуктів: відкрито ринок одного з найбільших стратегічних партнерів для українського експорту харчових продуктів – Японії».
Новий ветеринарний сертифікат уже доступний на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».
Зараз Держпродспоживслужба співпрацює з міжнародними партнерами для розширення збуту по близько 30 країнах по різних товарних позиціях, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.
Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.
Про це 3 березня під час зустрічі домовилися Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з послом Італії в Україні П’єром Франческо Дзадзо. Йдеться про підробки італійських продуктів, які користуються попитом серед українців. Зокрема, це соуси, ігристі вина та деякі інші товари.
«Держпродспоживслужба піклується, щоб українські споживачі отримували якісні та безпечні продукти, – зазначає Владислава Магалецька. – Разом із колегами об’єднуватимемо зусилля для боротьби з фальсифікатом на українському ринку».
Крім того, під час зустрічі обговорювалося питання контролю безпечності непродовольчих товарів, зокрема, одягу та взуття, а також сприяння нарощуванню двосторонньої торгівлі між країнами. Також розглядалася можливість реалізації спільного проєкту з Агентством зовнішньої торгівлі Італії (ItalianTradeAgency), який стосуватиметься сільськогосподарської техніки.
За словами Владислави Магалецької, Італія є важливим торговельним партнером України. Держпродспоживслужба постійно підтримує тісні зв’язки з відповідними службами Італійської Республіки, що дає змогу підвищувати конкурентоздатність продуктів українського виробництва, а також забезпечувати вітчизняного споживача безпечними імпортними харчовими продуктами.
